Життя за планом: за та проти

Африканський письменник Чинуа Ачебе в одному з інтерв'ю заявив, що головну шкоду, яку, на його думку, завдала Африці європейська колонізація, полягає не стільки в тому, щo білі відняли у африканців, скільки в тому, щo вони їм подарували, точніше, насильно нав'язали всупереч споконвічній африканської ментальності, зокрема годинник. У ХХ столітті з поневоленням і експлуатацією чорного континенту було формально покінчено, проте африканці навіки залишилися поневолені чужим їх натурі способом життя, який безжально підпорядкований цоканням годинникового механізму. Можна подивуватися химерного ходу думки африканського письменника, проте зовсім вже безглуздим його не назвеш - частка істини в його словах, напевно, є. 

Структурування часу, абсолютно не притаманне маленьким дітям і так званим примітивним народам, у міру їх прилучення до цивілізованого способу життя принципово змінює їх світовідчуття, причому невідомо - чи в кращий бік. Напевно, в спонтанному, нерегламентованому сприйнятті маленької дитини, а також мисливця або пастуха в пов'язці на стегнах є свої переваги. (До речі, цікаво, що навіть у так званому цивілізованому світі ще якихось років сто тому годинник був, швидше, предметом розкоші, ніж масовим атрибутом: більшість населення Європи годиників не мало і жило від зими до літа, від світанку до заходу.) Але дорослішання - як окремих людей, так і народів - в тому і полягає, що їхнє життя набуває все більш жорсткий і впорядкований ритм. І це дійсно з певної точки зору можна сприйняти як поневолення - підпорядкування невблаганного і безжалісного «хазяїну», який спуску не дає. Але в тому й складається обов'язкова плата за прилучення до інших благ цивілізації, без яких ми своє життя вже не в силах уявити.

Робота в ритмі біо

Традиційно пік відкриття вакансій припадає на вересень-жовтень і січень-лютий: тобто відразу після завершення літніх відпусток і після новорічних канікул. Справа не тільки в тому, що після тривалого відпочинку важко відразу включатися в діловий ритм - настільки важко, що у деяких це виливається в депресію. Просто якщо людина в принципі подумувала про зміну місця роботи, то в перші два-три тижні після відпустки він найчастіше приймає остаточне рішення.

Звичайно, далеко не всім підходять такі радикальні заходи. Нехай настрій зовсім не діловий, і працездатність впала нижче нікуди, але у кожного знайдеться чимало причин для підтримки статус кво: посада, зарплата, значущий проект, дружний колектив, затишний офіс... Значить, доведеться почати боротьбу з негативними симптомами. Але чи потрібно змушувати себе працювати через силу? Співробітники-перфекціоністи, які буквально «горять» на роботі, вважають, що здатність працювати як годинник, не дивлячись на астропрогнози, погоду і поганий настрій, є доказом справжнього професіоналізму. З одного боку, подібне ставлення до праці підвищує цінність фахівця в очах роботодавця. А з іншого - відмова від повноцінного відпочинку і постійна гонка, на думку психологів, стають основними причинами «стресових» захворювань: інфаркту, виразки шлунка, остеохондрозу і т.п. Не менш серйозний побічний ефект постійного «подолання» - професійне вигорання. Як і де знайти ресурс, який дозволить взятися за роботу з колишнім ентузіазмом?

Stop doing list

В попередніх публікаціях ми неодноразово розглядали тему поглиначів часу. Справа в тому, що є дуже простий і ефективний спосіб боротьби з хронофагами. Мова йде про stop doing list. Ця техніка рідше за інших використовується в тайм-менеджменті, але всі, хто хоч раз її спробував, отримали хороші результати.

У чому суть stop doing list?

За аналогією зі списком справ (to do list) в stop doing list ви вносите свої справи, але тільки ті, які вам необхідно припинити робити. І тут дуже зручно використовувати результати хронометражу, в ході якого ви виявили поглиначі часу. Вони і будуть вноситися в ваш стоп лист в першу чергу.

Ви виявили, що найсильнішим поглиначем часу у вас є Вконтакте. У stop doing лист внесіть «перестати заходити на Вконтакте щодня». І рішення: «час для Вконтакте: п'ятниця з 21 до 22». Ваш основний поглинач часу - телевізор. У stop doing аркуші буде запис: «Перестати дивитися телевізор». Неможливо відразу відмовитися від перегляду Є варіант вирішення проблеми: згадайте одну-дві найулюбленіші ваші передачі і дивіться тільки їх. Поглиначі часу - комп'ютерні ігри Так і запишемо: «перестати грати в комп'ютерні ігри». Скільки годин додаткового часу у вас з'явиться Порахуйте самі і використовуйте його для більш важливих речей.

100% щастя своїми руками

100% щастя? Хіба це можливо? Сьогодні іноді чую: «Неначе намагаюся робити все добре, а задоволення немає. Розумію, що потрібно міняти щось, але не зрозумію що. Все як у людей, а щастя немає».

Чому немає задоволення в житті, чого нам не вистачає? Не потрібно себе обманювати. Якщо немає задоволення від роботи, якщо зарплати не вистачає через непогашених кредитів, якщо немає теплоти у відносинах з рідними, не варто вмовляти себе, що багато так живуть.

Потрібно шукати причину, не в начальнику, не в чоловіка або дружину, не в свекрухи або тещі, не в сусідах, а в собі. Не потрібно миритися і опускати руки, потрібно діяти. Потрібно шукати, в чому причина.

Теорія 1000 кульок

Чи знайома вам теорія «тисячі кульок»? Про неї багато говориться на сторінках інтернету. Це один з мотиваторів, який допомагає переглянути своє життя.

Більшість з нас зайняті на роботі, будують кар'єру, заробляють на «гідне» життя своє і своєї родини. Можливо, отримують гідну зарплату. Але за цю зарплату ми продаємо своє життя.

Все, що нам дійсно дорого проходить мимо. Відносини з рідними і близькими, радість дорослішання дітей, краса сходів і заходів, спів птахів... Складно зупинитися і насолодитися всім цим не поспішаючи, коли весь основний час поглинає кар'єра і заробіток.

Більшість так багато працює не для того, щоб звести кінці з кінцями, а для того щоб задовольнити свої бажання. Звідси утворюється замкнене коло: щоб отримати більше, потрібно більше працювати; більше працюють, щоб задовольнити великі запити; а великі запити виникають, коли з'являється більше грошей. А якщо запитати себе: чи настільки потрібна третя пара чобіт або дорожча машина? І коли востаннє ви були на рибалці з сином і зустрічали захід?

Давайте повернемося до теорії «тисячі кульок». В середньому людина живе 75-80 років. Хтось більше, хтось менше. Давайте візьмемо середнє 75 років. Помножте 75 років на 52 неділь (їх стільки в році). Чому неділь? Тому що навіть цей день ми забираємо у своїй сім'ї та витрачаємо його на порожнє.

• 75 х 52 = 3900
• 3900 неділь у вашому житті.

Припустимо, сьогодні Вам 30 років.

• 55 х 52 = 2900
• 2900 неділь вже минуло
• залишилося лише 1000 неділь.

Метод фіолетового браслета

Багато хто хоче змінити своє життя, своє мислення, але з чого почати? Сьогодні я розповім вам про один дуже простий і ефективний метод зміни себе і свого життя. Називається він «метод фіолетового браслета». Придумав його в 2006 році Вілл Боуен - священик з Міссурі. З тих пір у нього з'явилися мільйони послідовників у всьому світі. Суть методу - надіти на руку фіолетовий браслет і перестати скаржитися, висловлювати невдоволення і критикувати. Необхідно носити фіолетовий браслет 21 день на одній руці. Якщо зловили себе на скарзі, браслет слід перемістити з однієї руки на іншу. У перший день більшість людей неодноразово переодягають браслет з руки на руку. Автор методу досяг мети безперервного носіння на одній руці 21 день тільки через три місяці. В середньому у різних людей йде на це 6 місяців. Подумати тільки, наскільки нам звичні скарги, ниття і невдоволення. Для більшості це стало способом життя. Пора перебудуватися і перестати скаржитися на уряд, лікарів, сусідів, собачників, начальство, колег і погоду.

Метод фіолетового браслета: як це працює

Збереження балансу між роботою та відпочинком

Багато дослідженнь та експериментів показали, що ефективність роботи набагато знижується, якщо робочий тиждень триває більше, ніж 50 годин. Якщо людина працює більше 55 годин, це приносить лише шкоду. Людський мозок влаштований таким чином, що при сильному перезавантаженні він будь-якими способами намагається відволіктися від поставлених завдань. Цим пояснюється те, що люди, які працюють по 70 годин (або більше) на тиждень, виконують ті ж обсяги робіт, що і люди, робочий тиждень яких триває 50 - 55 годин.

Успішні особистості знають про важливість перемикання своєї свідомості з роботи на вихідні. Бо саме під час відпочинку і будуються плани на наступний тиждень. Однак, це легше сказати, ніж зробити. Тому нижче наводиться кілька секретів, як успішні люди зберігають баланс між роботою і відпочинком, і яким чином прийти в понеділок з 101% готовності до роботи.

1. Відключіться

Відключення є найважливішим кроком до вищевказаного балансу. Справа в тому, що якщо Ви не в змозі роз'єднати всі телефонні та Інтернет зв'язку з Вашою роботою на час вихідних, то можете вважати, що у вечір п'ятниці Ви не покидали свій офіс.

Вік не перешкода для успіху!

Якщо Ви сьогодні втрачаєте час на ненависній роботі, отримуєте жебрацьку зарплату і в таємниці мрієте про запаморочливий успіх, не все втрачено. Є безліч життєвих прикладів, коли люди «зробили крок з грязі в князі», будучи вже у віці. Взяти хоча б Джоан Роулінг, письменницю, яка до двадцяти трьох років працювала вчителькою... Таких кар'єрних злетів в історії було предостатньо.

Сьогодні, за допомогою інтернету, можна легко освоїти нові навички і швидко навчитися чому завгодно. Головне знайти заняття до душі і пам'ятати, що вчитися ніколи не пізно. Надихайтеся біографіями людей, що досягли успіху у віці. Сьогоднішня інфографіка, коротко демонструє життєвий шлях кількох відомих особистостей, до яких визнання і успіх прийшли, коли вони були вже немолоді.

Незавершені справи

Багато хто з нас стикалися з відчуттям своєрідної «інертності», яка приходить в самий невідповідний момент. Буває так, що для людини настає ідеальний момент для того, щоб влитися в новий перспективний проект або з'являється можливість зайнятися цікавою і прибутковою справою, але, на жаль, сили кудись йдуть, і не хочеться робити нічого. Більш того, на плечі важким тягарем лягають повсякденні проблеми. Здавалося б, ви володієте і часовим ресурсом, і момент для реалізації чогось нового дуже навіть підходящий, але ви все одно не можете зробити ні кроку вперед.

Психологи впевнені, що подібним негативним чином на людину впливають незавершені справи. Яким чином можна позбутися цього важкого вантажу?

Наскільки шкідливо «тягнути кота за хвіст»

Для того щоб сучасній людині зрозуміти, що відбувається в її голові, можна провести аналогію з нашими повсякденними помічниками - комп'ютерами. Давайте уявимо, ніби наші нервові центри - це операційна система. Комп'ютер може мати скільки завгодно вбудованих носіїв інформації, на яких є можливість зберігати величезний обсяг даних. Але при цьому оперативна пам'ять комп'ютера завжди обмежена. Ви напевно помічали, що кілька одночасно запущених додатків змушують комп'ютер пригальмовувати. Якщо ж завантажити вашого «помічника» по-максимуму, то він і зовсім зависне. 

Як не втрачати запал до роботи і життя?

Прагнення змінити світ притаманне всім молодим людям, але коли людина досягає певного рубежу у своєму віці оптимізм і запал починають поступово згасати, людина стає втомленим, пасивним, всім незадоволеним і в голові одна думка - як би дотягнути до кінця робочого дня.

Людина перегоріла!

Але потрібно подивитися на ситуацію з іншого боку, існують винятки, коли чоловік і в літньому віці випромінює енергію, пропонує нові ідеї і будує плани. Виникає питання, чому в одних енергія б'є ключем, а в інших навпаки згасають? Відповідь - загублена мотивація і життєва енергія.

Якщо не заглядати в цю проблему глибоко, то її рішення лежить на поверхні - потрібно елементарно змінювати рід діяльності і більше відпочивати. Але все ж не все так просто, як здається на перший погляд.

Роберт Фріц, пише, що в звичайному робочому процесі обов'язково повинні бути дві сплетені стадії: перша - напруга, коли людина безпосередньо працює, друга - закріплення - це так звана зупинка, крок назад, осмислення результатів і відпочинок. Якщо людина зупинився на першій стадії, якщо постійна напруга не змінюється періодами закріплення, то така людина близький до згоряння.

Дошка візуалізації бажань по фен-шуй

Дошка бажань по фен-шуй ─ це поєднання візуалізації та китайської техніки. З найдавніших часів люди знали: все, що придумано розумом і підкріплено енергією, обов'язково збувається. Зображення розташовуються не в хаотичному порядку, як у класичному варіанті, а в секторах, які відповідають певній сфері життя. 

Для виготовлення дошки знадобиться картон, ватман або дошка. Визначаючись з довжиною підстави, слід враховувати, що об'єкт буде розділений на 9 секторів (8 сфер, згідно Ба Гуа, 1 особиста фотографія) і відповідно потрібно буде скомпонувати 9 картинок. Вважається, що найкращий розмір конструкції ─ 68 см в ширину і 68 см в довжину. 

Переважно краще робити дошку візуалізації по фен-шуй своїми руками, а не за допомогою комп'ютерних програм. Власноруч створена штучка заряджена особливою позитивною енергетикою, і дозволить розраховувати на кращі результати. Всі ритуали по залученню грошей, виконання бажань найкраще робити в перший день місячного календаря або сприятливі дні за спеціальним календарем фен-шуй. 

Дошка візуалізації бажань

Якщо людина чогось хоче щиро, по-справжньому, її бажання обов'язково збуваються. Виконання мрії не залежить від везіння, розташування зірок або чудес. Заповітні бажання збуваються лише тому, що ми концентруємо всю свою увагу на досягненні цих цілей, постійно пам'ятаємо про це і докладаємо максимум зусиль для здійснення своєї мрії. Одним з інструментів для втілення своїх бажань є дошка бажань, її називають ще дошкою візуалізації, картою скарбів, картою бажань.

Як працює дошка бажань?

Дошка бажань ─ це своєрідний предмет, що представляє собою картон, дошку, ватман і т. д. з розміщеними фотографіями, картинками, описами своїх бажань. Вченими і психологами було неодноразово доведено, що люди, які записують свої цілі на папері, практично завжди здійснюють їх. Так, і карта бажань допомагає не забувати про свої цілі, візуалізувати власні бажання і направляти особисту енергію в потрібне русло. Перед тим як виготовити дошку бажань, необхідно зрозуміти принцип її дії.

Якщо хтось сподівається, що створить дошку, буде споглядати її цілими днями, і почнуть відбуватися дива, змушена вас засмутити. На жаль, це не так. Третє око не відкриється, скарб не віднайдуть, чарівний джин із пляшки не з'явиться. Але не варто засмучуватися. Карта бажань дійсно працює і принцип її дії полягаює у наступному:

Колесо життєвого балансу

Кожна людина, яка бажає поліпшити своє життя, розвиватися, бути щасливою та успішною, замислюється над певним напрямом реалізації своїх знань та вмінь. Але ми забуваємо, що насправді всї сфери життя взаємопов'язанні, і іноді проблеми на роботі пов'язані з незадоволенням в особистому житті. Тому шукати рішення необхідно комлексно підходячи до справи. 

Щоб зрозуміти, чи гармонійне ваше життя і чи ваші життєві цілі та бажання відповідають дійсності, треба скласти колесо життєвого балансу, за допомогою якого можна зробити висновок, куди необхідно рухатися і де джерело Ваших невезінь. 

Як скласти колесо життєвого балансу? 

Намалюйте коло, та розділіть його на вісім частин та кожну назвіть головними вашими життєвими цінностями та пріоритетами. Наприклад, здоров'я, сім'я, кар'єра. Додайте також те, що насправді для вас важливо. Можливо це буде подорожі та розваги, особистий розвиток, хобі та інше. Далі поставте оцінку, для кожного сектору в залежності на скількі ви задоволенні кожною сферою життя. Чи гармонійно ви росподіляєте свою увагу для кожного з них? Оцініть кожну сферу за 10-тибальною шкалою, де «0» означає повну відсутність задоволення в цій сфері, а «10» найвищий ступінь задоволення, коли ви самі собі заздрите і впевнені, що краще просто не може бути. 

Як позбутися від перфекціонізму?

Прагнення до досконалості - природне бажання кожної людини! Всі ми прагнемо бути першими у навчанні, роботі або особистому житті. Проте в гонитві за перфекціонізмом багато хто забуває, що ідеальних людей не існує і легкий безлад у будинку часом виглядає набагато приємніше, ніж ідеальний порядок. І якщо Ви помічаєте за собою схильність до всього ідеального, то варто замислитися, як позбутися перфекціонізму.

Що таке перфекціонізм?

Перш ніж позбавлятися від перфекціонізму, давайте розберемо, що це таке і звідки він взагалі береться. Отже, перфекціонізм - це прагнення людини до досконалості і ідеалу в усьому. Беручись за будь-яку справу, перфекціоніст намагається зробити його ідеально!

Зона комфорту: плюси і мінуси

Кожен, хто цікавиться питаннями саморозвитку, підвищення особистої ефективності та продуктивності, напевно, зустрічав в різних джерелах одна з головних вимог, з яких варто починати зміни в житті - умова виходу із зони комфорту. При цьому детальні відповіді на питання як це зробити, чи обов'язково дана вимога, які плюси і мінуси існують, даються аж ніяк не завжди. 4brain задався метою розібратися у всіх нюансах і ось що з цього вийшло.

Зона комфорту: що це?

Зона комфорту це не улюблене крісло біля каміна і хороша книга в руках. Це - звичні внутрішні рамки, в яких людина відчуває себе в безпеці і не схильний до негативних впливів. Іншими словами, це все те, що нам знайоме, зрозуміло і передбачувано. Але найчастіше для розвитку і зростання потрібні зміни. Так, в процесі еволюції людина і багато інших живі організми змінювали середовище проживання, пристосовувалися до нових умов і ставали сильнішими. За аналогією з цими процесами, багато авторів вважають, що справжню велич залежить від здатності виходити за звичні рамки. Зокрема, відомий письменник Н. Д. Уолш говорив, що життя починається там, де закінчується зона комфорту.

Непродуктивні звички

Всі ми звикли до поділу звичок на хороші і погані. Куріння - погано, заняття спортом - добре. Тим часом життя любить ламати умовні класифікації. У кожного з нас знайдеться не одна, не дві, а цілий арсенал звичок, які складно оцінити однозначно і рознести по осях. Складно ще й тому, що вони пов'язані не тільки з нашими окремими діями або поведінкою в конкретних ситуаціях, але й способом мислення. І поки ми намагаємося прищепити собі дисципліну, слідуємо системам тайм-менеджменту, одним словом, боремося за ефективність, непродуктивні звички саботують ці старання мало не на підсвідомому рівні. Що це за звички і як вони вбивають нашу продуктивність?

1. Звичка пересипати

Сучасна людина все частіше недосипає, але у кожного, напевно, буває й таке, що спить він набагато більше покладеного. Наприклад, поширений випадок - «відісплюся на вихідних». Якщо ви так коли-небудь робили, то, безсумнівно, помічали як важко після 10-12 годин сну: спати все одно хочеться, млявість така, наче й не лягав, розлад уваги, туман в голові... Синдроми у кожного свої, але є щось спільне - ні про яку продуктивності після пересипання говорити не доводиться. Крім того, медичні дослідження вказують на те, що звичка багато спати пов'язана з ризиком розвитку діабету і серцево-судинних захворювань.

2. Відсутність фізичної активності

65% жителів США мають надлишкову вагу. І лише 14% - регулярно займаються спортом. І якщо вірити прогнозам, ситуація в найближчі роки буде тільки погіршуватися. А, між іншим, фізична активність безпосередньо впливає на продуктивність людини. Вона допомагає справлятися зі стресом, не дає при малорухомої роботі атрофуватися м'язам, підтримуючи їх у тонусі, насичує клітини мозку киснем. Тому, навіть якщо у вас немає часу на відвідування спортзалу або пробіжки, пройдіть хоча б пару кварталів, які зазвичай проїжджаєте на транспорті, пішки, або погуляйте півгодини в парку.

Чи можливо ніколи не поспішати і закінчувати все в строк?

Це здається суперечить нашому світу, де все знаходиться в поспіху, де ми намагаємося заповнити в кожну хвилину якомога більше, де за відсутності роботи, ми відчуваємо себе непродуктивними і ледачими.

Насправді дуже часто ми змагаємося в тому, наскільки ми зайняті. У мене тисяча проектів! Та невже? А у мене 10 000! Переможцем буде людина з самим божевільним розкладом, який стрімко переміщається між справами з енергією колібрі, так як це очевидно означає, що він найуспішніший і важливий. Вірно?

Можливо, немає. Можливо, ми граємо не в ту гру - нас змусили повірити в те, що чим більше ти зайнятий, тим краще, але, насправді, швидкість роботи не так важлива, як те, на що ми спрямовуємо свої зусилля.

Можливо, ми йдемо на неправильній швидкості. Можливо, якщо ми будемо постійно мчати в такому ритмі, ми пропустимо саме життя. Так давайте відпустимо одержимість швидкістю і замість цього сповільниться, припинимо поспішати, і насолодитись життям. І все одно будемо виконувати все.

Найголовніший крок - це усвідомлення того, що життя краще, коли ви рухаєтеся в більш повільному, більш спокійному темпі, замість диких забігів і спроб вмістити занадто багато в один день. Замість цього отримуйте максимум від кожного моменту.

Ставлення до часу в різних культурах

На тему тайм - менеджменту написано досить багато книг та статей, однак, не зважаючи на це, досі у сучасної української людини виникає прихований опір плануванню часу.

Як і в будь-якій національній культурі в ділових культурах різних країн є свої особливості та нюанси. Розглянемо тайм - менеджмент з точки зору крос - культурних особливостей. Тобто, чим українець відрізняється від німця, коли планує свій день і як національні особливості накладають відбиток у сприйнятті часу і управлінні ним. 

Річард Льюіс у своїй теорії виділив три типи культур.